21 лютого - Міжнародний день рідної мови
21 лютого у світі, починаючи з 2000 р., щорічно відзначають Міжнародний день рідної мови. Про підтримку мовного та культурного різноманіття і багатомовності було оголошено під час ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у жовтні – листопаді 1999 року в Парижі.
В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської та інших мов національних меншин України Президент підписав розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Відомо, що в Україні є три дати, пов’язані з мовою і писемністю. Це, зокрема, День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада у день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця , День слов’янської писемності і культури – 24 травня на честь святих Кирила і Мефодія і 21 лютого – Міжнародний День рідної мови. Чому саме ця дата?
– Історія свята рідної мови, на жаль, пов’язана з трагічною подією. У 1952 р. в Пакистані тогочасна влада проголосила єдиною державною мовою урду, яка рідною була лише для 3% населення, що дуже негативно було сприйнято особливо на сході держави, де всі виключно розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року в Дацці, під час демонстрації протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови, поліція та військові жорстоко розправилися із студентами-демонстрантами. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) цей день відзначають у країні як день полеглих за рідну мову. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО і проголосила вперше 21 лютого 2000 р. Міжнародним днем рідної мови.
Нині на Землі нараховується приблизно 6 000 мов, але справа в тому, що 95% з них охоплюють дуже малу частину населення світу. За даними ЮНЕСКО, ними розмовляють всього 4% людства. До того ж на Землі існує 200 мов, кожною з яких спілкуються менше 10 осіб. Відтак зрозуміло, що часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Вважається, що кожного місяця у світі зникає дві мови, а науковці попереджають, що в XXI столітті щонайменше 40% мов можуть зникнути з лінгвістичної карти світу.
Зрозуміло, що це величезна втрата для людства, адже кожна мова – основа повноцінного розвитку народу. Відомий німецький філософ і вчитель Лео Вайсгербер, який одержав у світі ім’я «апостол рідної мови», говорив про те, що у мові – Батьківщина кожної людини. Якщо людина позбавляється Батьківщини, то з собою вона має рідну мову, і вона є її Батьківщиною.
Лише за умови усвідомлення мовцями значущості мови як засобу самотворення і самореалізації особистості, ставлення до рідної (національної) мови як до інтелектуальної, духовної і культурної цінності, вироблення шляхетної мовної поведінки. Свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів, мовленнєвого етикету залежно від мети й обставин спілкування дозволить кожній людині утвердитися в соціумі, добитися успіху, карʼєрного росту, поваги в колективі і родині.















