Помічаю: не замки —
твердині, не храми —
Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж немов з кам'яної гори
Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»
І не рік, а криваве
клеймо: «Тридцять три».
Без
болю не згадати страшні муки і переживання українського народу в 1932- 1933
роках. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і
дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у пекельних
муках.
У
результаті Голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3 до 7
млн осіб: щохвилини Україна втрачала 17 своїх дітей, щогодини — близько тисячі,
щотижня — близько 25 тисяч. Також за даними слідства було визначено, що втрати
українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
До вшанування цієї дати у
Градизькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 були проведені тематичні інформаційно-просвітницькі години
спілкування, виставка літературних творів з відповідною тематикою. Учні та
вчителі школи поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору.
Всі заходи були спрямовані на
донесення інформації про вчинені комуністичним тоталітарним режимом Голодомор
1932-1933 років в Україні, голодомори 1921-1922, 1946-1947 років в Україні,
вшанування пам’яті їх жертв, а також сприяння вивченню історії України та
виховання в учнівської молоді патріотизму.





Немає коментарів:
Дописати коментар