Яскраво, соковито та неймовірно енергійно!

Сьогодні Градизька гімназія №1 забарвилася у найнасиченіший колір спектра, адже у нас пройшов День червоного кольору! 🎒 Червоний — це колір лідерства, палкої любові до навчання, нестримної енергії та незламності. Наші коридори перетворилися на справжній модний подіум: учні та вчителі підтримали дрес-код на всі 100%. Від яскравих худі та стильних суконь до маленьких, але помітних аксесуарів — гімназія просто сяяла! Як це було: коротко про головне • Море позитиву: усмішки пасували до червоного вбрання якнайкраще. • Фотозони в дії: кожен перерва перетворювалася на міні-фотосесію. Кількість крутих селфі сьогодні просто зашкалює! • Заряд мотивації: цей день додав усім нам сил та драйву на весь навчальний тиждень. Дякуємо кожному, хто долучився та створив цю неймовірну, теплу атмосферу! Ви довели, що Градизька гімназія №1 вміє бути не лише розумною, а й неймовірно стильною та згуртованою. Гортайте карусель, шукайте себе на фото та залишайте свої червоні сердечка в коментарях! ❤️

Дискотека століття,касети та нові лосини

Дискотека століття, касети та нові лосини Йоу, народ! Сьогодні у стінах нашої рідної Градизької гімназії №1 відбувся не просто день, а справжній ульот! Адміністрація дозволила вільний дрес-код, і коридори вибухнули стилем. Пройдемося по головних подіях цього божевільного дня: • Битва титанів на перервах: пацани влаштували турнір у «кепси» (фішки). Кажуть, один дев’ятикласник виграв за раз аж двадцять штук і тепер вважається місцевим авторитетом. У дівчат свої розваги — резиночки на ганку школи. Стрибають так, що аж шуба завертається! • Стиль — бомба! Старшокласниці прийшли в яскравих капронових лосинах, джинсовках «мальвінах» та з начосами, які тримаються на чистому ентузіазмі (і літрі лаку для волосся «Прелесть»). Хлопці підтягнулися в спортивках Adidas та светрах BOSS. Хтось навіть приніс шкірянку старшого брата — вигляд має солідний, хоч рукава й задовгі. • Музичний кач: на великій перерві з касетного магнітофона «весна» на весь коридор крутили Ace of Base, «Іванушек» та Руки Вверх. Батарейки, правда, швидко сідали, тому доводилося перемотувати касету олівцем вручну. • Головний дефіцит: у магазині сьогодні був аншлаг. Розкупили всю жуйку «Love is...» (пацани шукали вкладиші з тачками) та розчинний напій Юпі. Хто не встиг розбавити його водою — їв сухим прямо з пакетика. Язик тепер у половини гімназії яскраво-малиновий. Увага, анонс! На п'ятому уроці в кабінеті інформатики обіцяли показати справжнє диво техніки — комп'ютер «Пентіум». Хто добре поводився, тому дозволять пограти в «Тетріс» або змійку. Загалом, день — просто космос! Вчителям дякуємо за терпіння, а всім гімназистам — респект за атмосферу.

Світ, де комфортно кожному

Коли ми чуємо слово «безбар’єрність», перша асоціація, яка спадає на думку — це пандуси та понижені бордюри. Але чи знали ви, що це поняття набагато ширше? Цими днями в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності — час, коли ми голосно говоримо про рівні можливості для абсолютно всіх громадян. Це не просто про архітектуру. Це про філософію поваги, гідності та турботи. Безбар’єрність має багато вимірів, і кожен із них критично важливий для нашого суспільства сьогодні: • Фізична: доступні будівлі, зручний громадський транспорт, ліфти та відсутність порогів. Щоби кожна людина — на кріслі колісному, з дитячим візочком чи після важкої травми — могла вільно пересуватися містом. • Інформаційна: сайти із сурдоперекладом, тексти, продубльовані шрифтом Брайля, та легка мова для людей із ментальними порушеннями. Інформація має бути доступною для всіх. • Цифрова: державні послуги та застосунки, якими однаково легко користуватися і молоді, і людям поважного віку. • Суспільна та освітня: рівні права на роботу, навчання та дозвілля без жодних проявів дискримінації чи стереотипів. Чому це настільки актуально зараз? Через повномасштабну війну кількість людей із травмами, ампутаціями та видимими чи невидимими порушеннями здоров'я в Україні стрімко зростає. Створення безбар'єрного простору — це наш прямий обов'язок перед захисниками та захисницями, які повертаються з фронту, та перед кожним українцем, який постраждав від війни. Безбар’єрність починається не з великих державних програм, а з наших щоденних звичок та дій: 1. Стежте за мовою. Використовуйте коректну термінологію (людина з інвалідністю, а не «інвалід»; ветеран з ампутацією, а не «каліка»). Мова формує наше ставлення. 2. Паркуйтеся відповідально. Не займайте місця для людей з інвалідністю та не перекривайте автомобілем з’їзди на тротуарах. 3. Будьте уважними. Іноді просте запитання: «Чи потрібна вам допомога?» (без нав'язливості) може зробити чийсь день набагато легшим. 4. Дізнавайтеся більше. Погортайте «Довідник безбар’єрності» — унікальний посібник із коректного спілкування, створений за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Безбар’єрність — це не про окрему групу людей. Це про кожного з нас у різні періоди життя: у дитинстві, під час хвороби, у старості чи коли ми просто втомлені йдемо з важкими валізами. Будуймо країну, де немає «ми» та «вони». Є тільки МИ — рівні, вільні та підтримуючі.

Спільний рух до Перемоги

Сьогодні представники Градизької гімназії долучилися до надзвичайно важливої та масштабної події — обласного велопробігу «Полтавський обласний велодень з ветеранами». Цей захід об'єднав сотні однодумців, спортсменів, активну молодь та, найголовніше, наших незламних захисників і захисниць. Учасники з гордістю подолала дистанцію, демонструючи не лише чудову фізичну підготовку, а й неймовірну згуртованість. Кожен кілометр цього маршруту був присвячений тим, хто виборює нашу свободу, та інтеграції наших ветеранів у цивільне життя через спорт і спілкування. Атмосфера на заході була наповнена енергією, взаємоповагою та незламним козацьким духом! Дякуємо організаторам за потужну ініціативу, а нашим ветеранам — за можливість жити, навчатися та крутити педалі під вільним українським небом! Для нашої гімназії цей велопробіг став не просто спортивною подією, а важливим уроком мужності, солідарності та безбар'єрності. Ми вкотре переконалися: коли ветерани та громада діють як одна команда — ми непереможні. Слава Україні! Героям Слава!

Біль, який не вщухне ніколи

Я малюю на папері синє небо, жовте жито... А навколо — свист снарядів, і не знаю, як мені жити... 4 червня — день, коли вся Україна у глибокій скорботі схиляє голову. Ми відзначаємо День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це дата, від якої стискається серце, адже немає нічого страшнішого, ніж обірване дитяче життя, нездійсненні мрії та незавершені малюнки. У Градизькій гімназії цей день пройшов у атмосфері тихої молитви, пам'яті та глибокого жалю. Гімназисти, вчителі та батьки об'єдналися, щоб згадати кожного маленького українця й українку, чиє життя безжально забрала війна. Під час пам'ятних заходів учні виготовили символічних паперових янголят та розвісили білі дзвіночки, які своїм тихим передзвоном нагадують про голоси дітей, що вже ніколи не пролунають на шкільних подвір'ях. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять тих, хто став безневинними жертвами жорстокого ворога. Цей день — не лише про невимовний сум. Це про нашу лють, нашу стійкість і нашу пам'ять, яка є найсильнішою зброєю. Ворог сподівався залякати нас, відібравши найдорожче — наше майбутнє. Але він прорахувався. Ми, вихованці та педагоги Градизької гімназії, обіцяємо: ми пам'ятатимемо кожного янгола. Ми будемо вчитися, боротися і жити за себе і за них. Наша люба Україна обов'язково переможе, вижене окупантів із рідної землі та відбудує мирне небо для майбутніх поколінь. Світло завжди перемагає темряву, а пам'ять про загиблих дітей назавжди залишиться в наших серцях, гартуючи нашу волю до Перемоги! Світла пам'ять усім маленьким янголятам...

Лист 2317 Про поширення інформації

На виконання листа Міністерства культури України від 29.05.2026 № 06/111/4698-26 Департамент освіти і науки облвійськадміністрації надсилає інформаційні матеріали про небезпеку зачепінгу, створені Міністерством освіти і науки України у співпраці з Проєктом Dovidka.info Центру стратегічних комунікацій та АТ „Укрзалізниця”. З початком літніх канікул зростає ризик небезпечних розваг серед підлітків, зокрема зачепінгу – чіпляння за зовнішні частини потягів або поїздки на дахах вагонів заради фото, відео чи „екстремального” контенту для соцмереж. Лише від початку цього року внаслідок зачепінгу вже загинули троє дітей, ще дев’ятеро підлітків отримали надважкі травми. У багатьох постраждалих – понад 50% опіків тіла, що означає тривале лікування, численні операції та наслідки на все життя. Особливо небезпечно те, що контактна мережа залізниці може вразити струмом навіть без дотику. Напруга в ній сягає 27 500 вольт – це у 125 разів більше, ніж у звичайній домашній розетці. Удар струмом на залізниці може призвести до важких опіків, ампутацій, ураження внутрішніх органів, довічної інвалідності, смерті. Через популярність відео про зачепінг у соцмережах підлітки часто не усвідомлюють реальних наслідків таких дій і сприймають це як „екстремальну розвагу” або спосіб привернути увагу. У зв’язку з цим батьків, учителів та всіх дорослих закликають: - поговорити з дітьми про смертельну небезпеку зачепінгу; - пояснити, що контактна мережа може вбити навіть на відстані; - звертати увагу на контент, який дивляться та поширюють підлітки; - нагадати, що жодне відео чи фото не варті здоров’я або життя. Для привернення уваги до проблеми АТ „Укрзалізниця”, Центр стратегічних комунікацій та безпековий проєкт Dovidka.info підготували спеціальний анімаційний ролик про небезпеку зачепінгу. Ознайомитися з ним можна за посиланнями: Горизонтальна версія: https://drive.google.com/file/d/1dH1tqFvNDkL92js0Xb-rZIm9D0q5Dch/view?usp=share_link. Вертикальна версія (для соцмереж): https://drive.google.com/file/d/1vCi5lZShu2vfqol0LQn_rv5z82pPT55r/view?usp =share_link. Пропонуємо поширити зазначену інформацію серед зацікавлених осіб та сприяти її розміщенню на офіційних веб-сайтах закладів освіти. Директор Мирослав КОСТЕНКО

Лист 2315 Про поширення інформації

Методичні рекомендації щодо організації роботи з попередження вербування неповнолітніх та профілактики насильницької поведінки в закладах освіти У сучасних умовах збройної агресії російської федерації проти України значно зросли ризики використання інформаційно-психологічного впливу на дітей та підлітків. Окрему загрозу становлять спроби вербування дітей і підлітків через соціальні мережі, онлайн-ігри, месенджери, псевдогромадські або «волонтерські» ініціативи, а також через використання маніпулятивних технік психологічного впливу. Такі дії можуть бути спрямовані на: втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність; шантаж та психологічний тиск; формування деструктивних моделей поведінки; провокування насильницьких дій у закладах освіти тощо. Звертаємо увагу, що кримінальна відповідальність в Україні наступає з 16 років, а в деяких випадках – з 14 років. Зокрема, кримінальна відповідальність за вчинення дій, що кваліфікуються як терористичний акт (підпали, теракти, мінування та інші особливо тяжкі злочини проти громадської безпеки тощо), згідно зі статтею 258 «Терористичний акт» Кримінального кодексу України (далі - ККУ), настає з 14 років та передбачаєсанкції від 5 років до довічного ув’язнення. Також підлітки несуть відповідальність згідно зі статтею 114-2 «Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану» ККУ. Відповідно будь-яке поширення інформації, здійснення фото та відео фіксації, інші дії, які можуть вважатися поширенням інформації про Збройні Сили України несе ризик кримінальної відповідальності. Крім того,розголошення, публікація, фото/відеозйомка з подальшим викладенням у соцмережі, а також пересилання у месенджерах або повідомлення іншій особі фото та відеовійськових об’єктів чи критичної інфраструктури, у тому числіскладських приміщень, виробництв, мостів, аеродрому (у тому числі військового) чи якогось іншого військового об’єкта, характерних ознак, які знаходяться поблизу об’єктів військового призначення або об'єктів критичної інфраструктури (ГЕС, ТЕЦ тощо) є порушенням статті 114-2 КМУ та тягне за собою кримінальну відповідальність. Рекомендуємо закладам освіти посилити роботу щодо попередження випадків та виявлення здобувачів освіти, які можуть становити потенційну загрозу для інших або для себе, бути залученими до протиправної діяльності, у тому числі використані ворогом для здійснення диверсій чи іншої протиправної діяльності, з урахуванням сучасних безпекових викликів і реалій воєнного стану в Україні. Акцентуємо увагу на можливості швидкого зв’язку з правоохоронними органами, зокрема, телеграм-боті СБУ «Спали» ФСБешника» https://t.me/Spaly_FSB_bot, у якому можна невідкладно повідомити про спроби вербування. Рекомендуємо цю інформацію довести до відома учасникам освітнього процесу. З метою захисту дітей необхідно створитиналагодженусистемну взаємодію сім’ї, закладу освіти, правоохоронних органів та громади, що передбачає своєчасний обмін інформацією, узгоджені дії щодо попередження ризиків, спільне виявлення та реагування на потенційно небезпечні ситуації, а також формування єдиного безпечного середовища для розвитку та підтримки дитини. Організація роботи у закладах освіти з цьогонапрямку має передбачати: постійне спостереження за поведінковими, емоційними та соціальними змінами здобувачів освіти; створення внутрішнього механізму оперативного інформування про потенційні ризики; чітке визначення алгоритмів реагування педагогічних працівників; розвиток взаємодії в межах закладу освіти (адміністрація, психологічна служба, класні керівники тощо); формування міжвідомчої взаємодії; проведення регулярної просвітницької роботи з учнями та батьками. Важливо формувати у здобувачів освіти навички критичного мислення, безпечної поведінки в інтернеті та вміння своєчасно звертатися по допомогу в разі виникнення загроз або ризикових ситуацій. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійну кваліфікацію, зокрема щодо психологічної підтримки учасників освітнього процесу. Педагогічні працівники повинні бути обізнаними щодо: виявлення ранніх ознак ризикової поведінки; розпізнавання спроб вербування та маніпуляцій; реагування на зміни психоемоційного стану здобувачів освіти; недопущення стигматизації дітей із психологічними труднощами; формування безпечного та підтримуючого освітнього середовища. Варто пам’ятати, що у більшості випадків особа, яка має намір вчинити насильство, проходить певну моральну або фізичну підготовку та може уявляти або моделювати свої подальші дії. Підготовка до акту насильства потребує часу, оскільки людина заздалегідь продумує свої дії. Рекомендуємо звертати увагу на запитання, що можуть виникати у дітей, пов’язані зі смертю та безпекою, зокрема: «чи боляче помирати?», «що буде, якщо в когось знайдуть вибухівку?», «чи можуть дітей ув’язнювати?» тощо. Подібні запитання інколи можуть свідчити про те, що здобувач освіти розмірковує над темою насильства або зазнає стороннього впливу, спрямованого на спонукання до небезпечних дій. У такому разі важливо приділити здобувачеві освіти увагу: спокійно обговорити, що саме його турбує, вислухати без осуду та запропонувати підтримку й допомогу. Досвід міжнародних досліджень свідчить, що значна частина осіб, які планували насильницькі дії, заздалегідь демонстрували певні тривожні «сигнали» у своїй поведінці. До таких «сигналів» можуть належати: різка зміна поведінки або соціальної активності; емоційна нестабільність, агресія або апатія; підвищений інтерес до тем насильства, зброї або вибухових речовин; висловлювання натяків на агресивні дії; соціальна ізоляція або булінг; поява коштів невідомого походження; підвищена таємничість, особливо в цифровому середовищі; різкі зміни у навчальній мотивації та поведінці. Особливу увагу слід приділяти так званим «витокам намірів» — прямим або непрямим повідомленням про можливі насильницькі дії. Звертаємо увагу, що наявність психоемоційних розладів не є ознакою потенційної небезпеки та не може бути підставою для дискримінації дитини. До можливих індикаторів ризику належать: Поведінкові зміни (різка ізоляція;агресія або апатія;зміни у колі спілкування). Емоційна нестабільність (дратівливість;депресивні прояви;тривожність, страх). Інтерес до насильства або зброї (захоплення темами насильства;відповідні малюнки, тексти, публікації). Соціальна ізоляція або булінг (відчуження;відчуття несправедливості або приниження). Погрози або «витік намірів» (прямі або непрямі погрози;натяки на майбутні дії). Фінансові та поведінкові зміни (поява грошей невідомого походження;пошук «легких заробітків»). Таємничість у цифровій поведінці (приховування активності в інтернеті;нервова реакція на перевірки). Пропонуємо орієнтовний алгоритм дій педагогічних працівників, що допоможе своєчасно виявляти тривожні сигнали в поведінці дітей, належно реагувати на потенційні ризики та забезпечувати безпечне освітнє середовище. У разі виявлення тривожних ознак педагогічний працівник повинен: 1) провести спокійну індивідуальну бесіду з дитиною, проаналізувати інформацію для подальших дій; 2) повідомити класного керівника, психолога, соціального педагогата адміністрацію (за потреби); 3) у разі загрози життю або здоров’ю негайно повідомити керівника закладу та відповідні служби. Кожен сигнал ризику повинен бути: помічений; проаналізований; належним чином опрацьований. Алгоритм дій при шантажі зберегти докази; не вступати в переговори; інформувати адміністрацію закладу; залучати соціальні служби, правоохоронні органи (за потреби). Забороняється: публічне обговорення ситуації; тиск або звинувачення дитини; залякування; самостійне «розслідування» без участі фахівців. Основними правилами педагога мають бути. Не ігнорувати. Фіксуємо:що саме насторожило, коли це відбулося, приклади (слова, поведінка). Спокійна розмова. Орієнтовні запитання:«Я бачу, що ти останнім часом змінився. Щось сталося?», «Ти виглядаєш стурбованим — хочеш поговорити?». Передача інформації. Повідомити: адміністрацію,класного керівника,практичного психолога, правоохоронні органи (за потреби). Якщо здобувач освітиговорить про насильство, погрожує, демонструє підозрілу активність. Дії працівника закладу освіти: Негайно повідомити адміністрацію; Ізолювати ситуацію (без паніки); Залучити психолога, медичного працівника, класного керівника,правоохоронні органи (за потреби). Як говорити із здобувачем освіти? Поясніть здобувачеві освіти: «Якщо тебе хтось змушує щось зробити — це не твоя вина»; «Якщо тебе шантажують — одразу звертайся до дорослих»; «Навіть якщо це секрет — є ситуації, коли потрібно сказати». Обов’язково пояснити здобувачеві освіти. Правило 3-х кроків: Не погоджуйся! Збережи докази (скрін)! Розкажи дорослому якому довіряєш! Важливі принципи! Не ігнорувати «дрібниці». Не стигматизувати дитину. Не діяти самостійно у складних випадках. Завжди працювати командою. ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ! Краще перевірити і помилитися, ніж пропустити ризик. Робота психологічної служби закладу освіти Психологічна служба закладу освіти забезпечує: моніторинг психоемоційного стану здобувачів освіти; індивідуальну та групову діагностику; консультування здобувачів освіти, педагогів і батьків; роботу із здобувачами освіти групи ризику; координацію у випадках складних психоемоційних станів. У разі потреби здійснюється перенаправлення до профільних фахівців. Робота з учнями має бути системною та спрямованою на створення безпечного, підтримувального середовища, розвиток довіри, емоційної грамотності та навичок ненасильницької взаємодії, а також на своєчасне виявлення й обговорення можливих труднощів чи переживань дитини. Здобувачів освіти необхідно навчати: розпізнавати спроби вербування; діяти у разі шантажу; звертатися за допомогою. Звертаємо увагу, що всі здобувачі освіти мають чітко знати алгоритмом дій у разі шантажу. Щоб ефективно донести до дітей алгоритм дій у разі шантажу, важливо не обмежуватися поясненням правил, а сформувати у них практичні навички та впевненість у своїх діях. Найкраще це робити через прості, зрозумілі пояснення без складної термінології, використовуючи приклади з реального життя або змодельовані ситуації, з якими підлітки можуть зіткнутися в інтернеті чи у спілкуванні. Доцільно проводити інтерактивні заняття, рольові ігри та обговорення, під час яких діти можуть «програти» ситуацію шантажу та відпрацювати правильну послідовність дій: не відповідати шантажисту, зберегти докази, заблокувати контакт і звернутися до дорослого. Важливо наголосити, що звернення по допомогу — це нормальна і правильна дія, а не слабкість. Також слід приділити увагу формуванню довіри до дорослих, з якими дитина може поділитися проблемою (батьки, вчителі, психолог, дорослий якому довіряєш), а також регулярно нагадувати про це у безпечному, підтримувальному форматі. Також корисно створити візуальні пам’ятки або короткі інструкції, які діти можуть легко запам’ятати та відтворити в разі потреби. Формування безпечного освітнього середовища передбачає створення атмосфери довіри й взаємоповаги, де кожен здобувач освіти почувається захищеним, почутим і прийнятим, а також упровадження чітких правил поведінки, розвитку навичок ненасильницької комунікації та своєчасного реагування на будь-які прояви ризикованої чи небезпечної поведінки. розвиток довіри; запобігання насильницької поведінки; підтримка емоційного стану. Профілактичні заходи передбачають системну роботу, спрямовану на попередження ризикованої поведінки, зокрема проведення просвітницьких занять, розвиток емоційної компетентності здобувачів освіти, формування навичок безпечної та відповідальної поведінки, а також налагодження ефективної взаємодії між педагогами, учнями та батьками. тренінги з емоційної регуляції; заняття з медіаграмотності; навчання безпечній поведінці в інтернеті. розпізнавання маніпуляцій і вербування; алгоритмів дій у разі шантажу; формування навичок звернення по допомогу; розвиток культури довіри та взаємопідтримки. розвитку емоційної стійкості та критичного мислення тощо. Впровадження 4 компонентів у закладі освіти: Спостереження — всі педагоги знають, на що звертати увагу. Повідомлення — є простий і зрозумілий механізм передачі інформації. Реагування — є чіткий алгоритм дій. Профілактика — системна робота з учнями та батьками. Алгоритм дій підлітків у разі шантажу має бути простим, чітким і зрозумілим, тому педагогічні працівники мають навчити дітей, як швидко та правильно реагувати у стресовій ситуації: Не панікувати та не виконувати вимоги шантажиста. Важливо пам’ятати, що поступки зазвичай лише посилюють тиск. Не видаляти переписку чи матеріали. Зберегти всі докази: повідомлення, скріншоти, профіль користувача, посилання. Припинити спілкування. Заблокувати особу в усіх доступних сервісах і не вступати в подальші контакти. Повідомити дорослого, якому довіряєш. Це можуть бути батьки, опікуни, вчитель або шкільний психолог. Головне — не залишатися наодинці з проблемою. Звернутися по допомогу до фахівців. У разі потреби — до шкільного психолога, адміністрації закладу освіти або правоохоронних органів. За потреби змінити налаштування безпеки в соцмережах. Обмежити доступ до профілю, змінити паролі, перевірити налаштування конфіденційності. Пам’ятати, що відповідальність за шантаж лежить на тому, хто його здійснює. Дитинане винна у ситуації та має право на захист і підтримку. Здобувачів освіти повинні чітко знати, що звернення по допомогу є нормальною та безпечною поведінкою. Отже, маємо зазначити, що ефективність профілактичної роботи залежить від системної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Рекомендуємо закладам освіти посилити просвітницьку роботу з батьками (іншими законними представниками) щодо попередження можливих потенційних проявів насильства, у тому числі з використанням зброї, вербування дітей. Батьків слід ознайомлювати з: ознаками ризикової поведінки; загрозами онлайн-вербування; алгоритмами дій у кризових ситуаціях. Рекомендації для батьків щодо важливості довірливих стосунків у сім’ї. Цікавитися життям дитини; контролювати онлайн-активність; звертати увагу на зміни поведінки; підтримувати довірливі стосунки. підтримувати відкритий діалог із дитиною; не застосовувати покарання у випадках звернення по допомогу; спільно формувати сімейні алгоритми дій у разі загроз. Варто ознайомити батьків (інших законних представників) з можливими ознаками проявів насильства або ризику вербування дітей, зокрема: зміни у використанні Інтернету (дитина починає проводити значно більше або менше часу онлайн, ніж раніше); ізоляція від родини та друзів (особливу увагу слід звертати на віддалення від однолітків, оскільки певна дистанція від батьків може бути типовою для підліткового віку); раптова поява таємничості щодо онлайн-активності, небажання ділитися інформацією про спілкування або приховування екрана; спроби видаляти повідомлення, очищати історію переглядів або блокувати засоби контролю; емоційна дистанція, підвищена дратівливість, агресивна реакція на запитання про діяльність в Інтернеті; тривога або агресія у разі неможливості скористатися пристроєм чи перевірити повідомлення; таємне користування гаджетами, пізнє неспання або прагнення усамітнення для онлайн-спілкування; нехтування навчанням, соціальними активностями та сімейним часом; використання зашифрованих месенджерів; раптові та незрозумілі зміни в поведінці; тривожність, пригніченість, різкі перепади настрою, втрата інтересу до звичних занять; підвищена обережність і закритість, уникнення відповідей щодо місцезнаходження чи діяльності; поява незрозумілих подарунків, грошей або нових речей без пояснення їх походження; дарування іншим речей чи коштів без зрозумілого джерела; відсутність потреби у кишенькових грошах; уникнення соціальних контактів, що може свідчити про спроби ізоляції дитини з боку інших осіб; поява нових слів або помітна зміна лексики; нові контакти, особливо з дорослими людьми; зміни щоденного розпорядку; замкнутість, розпач або гнів після користування Інтернетом; обговорення тем, не характерних для віку, або використання невідповідної мови; порушення сну, зокрема кошмари; надмірна втома та труднощі з концентрацією уваги; погіршення успішності або поведінкові труднощі в закладі освіти; зниження уваги до зовнішнього вигляду; підвищений інтерес до тем відповідальності, політики, безпеки або насильства; запитання про смерть, біль, наслідки небезпечних дій або відповідальність; ознаки тривоги за безпеку близьких, що можуть бути пов’язані з можливим шантажем; поява незвичних предметів або речовин удома; інтерес до зброї, вибухових пристроїв чи розташування військових об’єктів; можливі витоки інформації про об’єкти, приміщення чи питання безпеки; опосередковані запитання про наслідки протиправних дій або зміну ставлення оточення у гіпотетичних ситуаціях; непрямі розповіді про інших осіб, які можуть стосуватися ризикованої або протиправної поведінки. Варто враховувати, що наведені ознаки можуть свідчити про наявність тривожних тенденцій у поведінці дитини, однак не завжди однозначно вказують на проблему та потребують уважного й комплексного аналізу. Рекомендуємо пояснити батькам, що зловмисники можуть використовувати фейкові акаунти, зокрема під виглядом однолітків, і провокувати дітей на дії, які згодом застосовуються для шантажу (наприклад, надсилання особистих фото, інтимне листування, розкриття приватної інформації або фото об’єктів і місць). Також можливий тиск через погрози безпеці близьких людей чи тварин. Саме тому важливо, щоб батьки завчасно обговорили з дитиною подібні ситуації, наголосили на підтримці та відсутності осуду, навіть у складних випадках. Доцільно визначити сімейний алгоритм дій, наприклад: у разі шантажу зафіксувати докази (скріншоти або фото), припинити спілкування та одразу звернутися до дорослого, якому дитина довіряє, щоб вирішити ситуацію разом. Також необхідно поінформувати батьків про можливість отримання допомоги — психологічної, юридичної або від правоохоронних органів. Важливо, щоб вони усвідомлювали серйозність потенційних ризиків і сприймали заклад освіти та педагогічних працівників як партнерів у забезпеченні безпеки дитини. Додаткові джерела для ознайомлення: 1. Як не потрапити «на гачок» російських спецслужб? Онлайн-урок для підлітків про антивербування // сайт МОН // https://mon.gov.ua/news/yak-ne-potrapyty-na-hachok-rosiiskykh-spetssluzhb-onlain-urok-dlia-pidlitkiv-pro-antyverbuvannia 2. Як запобігти вербуванню дітей ворогом / Сайт Державної служби якості освіти в Україні // https://sqe.gov.ua/yak-zapobigti-verbuvannyu-ditey-vorogo/ 3. Як батькам та педагогам запобігти вербуванню дітей // Сайт Освітнього омбудсмена України // https://eo.gov.ua/yak-batkam-ta-pedahoham-zapobihty-verbuvanniu-ditey/2025/04/01/ 4. Протидія вербуванню дітей та підлітків // Сайт Національної соціальної сервісної служби України // https://nssu.gov.ua/news/protydiia-verbuvanniu-ditei-ta-pidlitkiv 5. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України у взаємодії зі Службою безпеки України розробили відповідний методичний посібник // https://drive.google.com/drive/folders/15kjoLHAktrbuz-o2dgBAppHadHQHAioB 6. Війна в Україні та небезпеки онлайн // Сайт ГО «Стоп секстинг» https://dignityonline.in.ua/adult/ryzyk/viyna-v-ukraini-ta-nebezpeky-onlayn/ 7. Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році» https://www.schoollife.org.ua/pro-metodychni-rekomendatsiyi-priorytetni-napryamy-roboty-psyhologichnoyi-sluzhby-u-systemi-osvity-ukrayiny-v-2025-2026-navchalnomu-rotsi/ 8. Переглянути онлайн урок: https://www.youtube.com/watch?v=Cb6oDN9Ha5g&ab_channel=MONUKRAINE&fbclid=IwY2xjawK86xhleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFJVkhQbVZzeWd0d0VVbHdkAR6ZteOt6OkbQ5LruLQlcvLTARp4yM1nso6UIeuDhxSPajP9ZKMmVksG8jWMSw_aem_m-X87rbNOpnurNqqFEG_Lw 9. Національна поліція України розробила рекомендації для проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо недопущення вербування дітей та залучення їх до диверсійної діяльності: https://eo.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/rekomendatsii-dlia-provedennia-informatsiyno-prosvitnytskykh-zakhodiv-shchodo-nedopushchennia-verbuvannia-ditey-ta-zaluchennia-ikh-do-dyversiynoi-diialnosti.pdf 10. Щоб допомогти здобувачам освіти сформувати активну громадянську позицію, навчити розрізняти факти й фейки та не піддаватися маніпуляціям і ворожій пропаганді, педагогічні працівники можуть використовувати у своїй роботі посібник «Як говорити про війну росії проти України»: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2023/12/22/yak-hovoryty-pro-viynu-18-11-2024.pdf 11. У разі надходження пропозицій щодо залучення дитини до диверсійної діяльності варто негайно надати інформацію поліції: за телефонним номером екстреної служби «102» або заповнити форму зворотного зв'язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua

Коли фантазія не має меж

Хто сказав, що підручники та зошити потрібно носити виключно в ранцях? Градизька гімназія офіційно розбила цей стереотип ущент! Сьогодні в нашій школі відбувся найочікуваніший, найгаласливіший та найкреативніший захід сезону — «День без рюкзака» . Правило було лише одне: принести все необхідне для уроків, але залишити звичний рюкзак удома. І тут градизьких гімназистів було вже не зупинити! Позаздрити такій винахідливості міг би навіть легендарний Шерлок Холмс. Коридори гімназії на один день перетворилися на справжній подіум креативу та гумору. Замість нудних змійок та лямок у хід пішли найнесподіваніші речі: • «Господарський шик»: пакети з-під корму для котів, відра для прибирання (пластикові та залізні) і навіть кошики для білизни. • Тваринний світ: переноски для котів (на щастя, без пухнастиків усередині, хоча дехто брав із собою м'які іграшки) та сітки для риболовлі (селище ж над Дніпром, як-не-як!). • Техно-прорив: системні блоки від старих комп’ютерів та коробки з-під піци (ідеально для зошитів з математики!). • Дитинство в душі: дитячі візочки для ляльок та іграшкові машинки на мотузках, які слухняно «везли» знання за своїми власниками. • Класика жанру: наволочки, каструлі з кришками та навіть казани ( в яких градижчани варять юшку)! Це було щось неймовірне! Замість звичного ранкового шуму гімназія наповнилася сміхом, брязкотом відер, казанів, валіз та шелестом найхимерніших пакунків. Учителі ледве стримували посмішки, перевіряючи домашні завдання, які діставали... з казанів чи чохлів для гітар… Окрім шалених емоцій та сотень крутих фото для соцмереж, цей день показав головне: наші учні та вчителі вміють мислити нестандартно! Це чудовий спосіб розвантажити шкільні будні, проявити свою індивідуальність та стати ще дружнішими. Дякуємо кожному за сміливість, креатив та гарний настрій! Градизька гімназія вкотре довела: ми вміємо вчитися весело та креативно. А з чим прийшли б до школи ви? Пишіть у коментарях! 👇

ФЕСТИВАЛЬ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

У стінах Градизького ліцею відбулася смачна подія — Фестиваль здорового харчування. Головною метою фестивалю було довести, що їжа може бути не лише смачною, а й корисною для організму. Наші гімназисти мали змогу відвідати тематичні локації : інтерактив «Міфи про здорову їжу», наукова «Досліди з продуктами», квест-гра «Тарілка здорового харчування», конкурс «Енергетична цінність», а також конкурс –змагання « Приготування страви з набору запропонованих продуктів», від Градизької гімназії №1 «Овочеве сонечко» приготували Ірина Іващенко та Дар’я Іващенко. Завершився фестиваль дегустацією страв та врученням сертифікатів. Участь у фестивалі вкотре нагадала всім нам, що збалансоване харчування — це не про суворі дієти чи обмеження, а про повагу до свого тіла та турботу про майбутнє. Для підлітків та дітей, які активно ростуть, правильний раціон є ключовим фактором. Здорове харчування — це свідомий вибір, який починається з маленьких кроків: замінити газовану воду на чисту воду, а цукерку — на жменю горіхів чи яблуко. Дякуємо Градизькому ліцею за гостинність, а нашим учням бажаємо залишатися завжди здоровими, активними та сповненими сил для нових звершень!

Безпека навколо нас!

Напередодні літніх канікул безпека дітей стає головним пріоритетом як для педагогів, так і для правоохоронців. Сьогодні до учнів Градизької гімназії №1 завітали почесні гості: начальник сектору взаємодії з громадами ВП Кременчуцького РУП капітан поліції Коваль Ігор та поліцейський офіцер громади СВГ ВП Кременчуцького РУП капітан поліції Артем Лисенко. Зустріч пройшла у форматі живого та відкритого діалогу. Оскільки влітку діти проводять багато часу на вулиці, першою важливою темою стала безпека неповнолітніх на дорозі. Капітани поліції детально розібрали правила безпечного руху на велосипедах, самокатах та сучасній електро-мото техніці. Правоохоронці наголосили, що захисний шолом, світловідбивальні елементи на одязі (флікери) та суворе дотримання правил дорожнього руху — це те, що рятує життя. Окремо поліцейські зупинилися на темі адміністративної відповідальності неповнолітніх. Офіцери пояснили школярам, що дорослішання — це не лише нові можливості, а й відповідальність перед законом за свої вчинки, про яку слід пам'ятати завжди. Окрім розмов про поведінку на вулиці, гості залишили учням чіткий і зрозумілий орієнтир для повсякденного життя — 10 головних правил безпеки в побуті: 1. Електроприлади під контролем: виходячи з дому, завжди вимикай з розеток праску, обігрівач та інші потужні прилади. 2. Обережно з газом: відчув запах газу — негайно відчиняй вікна і клич дорослих, не вмикай світло та сірники. 3. Вода — не іграшка: завжди щільно закривай крани, щоб уникнути затоплення. 4. Незнайомці за дверима: ніколи не відчиняй двері стороннім людям, ким би вони не представилися. 5. Побутова хімія — під забороною: мийні засоби та ліки можна використовувати лише під наглядом батьків. 6. Обережно з вогнем: сірники та запальнички — це предмети підвищеної небезпеки, а не розвага. 7. Безпека біля вікон: ніколи не спирайся на москітні сітки та не визирай далеко з відчинених вікон. 8. Гострі предмети: користуйся ножами, ножицями та інструментами акуратно, повертаючи їх на свої місця. 9. Телефонний зв'язок: завжди тримай телефон зарядженим, а номери батьків та екстрених служб — під рукою. 10. Інтернет-безпека: не ділися в мережі своєю домашньою адресою, паролями та не розмовляй із підозрілими незнайомцями в чатах. Адміністрація гімназії та учнівський колектив щиро вдячні Ігорю Ковалю та Артему Лисенку за корисну, змістовну та таку своєчасну зустріч, яка допоможе зробити літній відпочинок школярів безпечним і спокійним. Пам'ятаймо: безпека — це не просто набір правил, написаних на папері, а щоденна відповідальність і повага до власного життя та життя тих, хто поруч. Будь-якому нещасному випадку набагато легше запобігти, якщо вчасно увімкнути увагу та здоровий глузд. Незнання законів чи дорожніх правил не звільняє від наслідків, тому кожен твій крок — на велосипеді, в інтернеті чи біля кухонної плити — має бути усвідомленим. Бережіть себе, будьте відповідальними громадянами та нехай ваше літо буде яскравим, щасливим і, головне, безпечним!

Територіальний огляд-конкурс читців і вокалістів імені Олександра Білаша

Учні Градизької гімназії №1 — Кравченко Михайло та Бурда Єлізавєта — блискуче виступили на територіальному огляді-конкурсі читців і вокалістів імені Олександра Білаша. Дует "Кольорові голоси" продемонстрував високу майстерність та виборов почесне друге місце у своїй номінації. Подяками за участь нагороджена Швидка Аріна та вчитель фізичної культури Швидкий Олександр. Сердечно вітаємо наших зіркових учасників та їхніх мудрих наставників — Ковтун Аліну та Радько Наталію.. Ваша спільна праця, безмежна творчість та щира любов до української пісні й поетичного слова підкорили журі та принесли омріяну перемогу. Дякуємо за те, що примножуєте славу нашої гімназії